Главная | Форум | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Кот Бублик
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Пользователи посетившие наш сайт:
Форма входа
Погода
Опрос посетителей
Чего не хватает на сайте
Всего ответов: 72
Лекція № 1: Вступ. Історія мікробіології. Предмет, мета та завдання мікробіології. Значення мікробіології в практичній діяльності фармацевта.


План.
1. Вступ.
2. Основні етапи формування мікробіології як науки.
3. Сучасний стан та завдання медичних мікробіологів.
4. Напрямки сумісного розвитку мікробіології і фармації.  

1. Вступ.
МІКРОБІОЛОГІЯ - (від мікро – малий та  і біос - життя) наука яка вивчає мікроорганізми.
Найбільшу сумну популярність мають патогенні мікроорганізми (мікроби) - збудники захворювань людини, тварин, рослин, комах. Мікроорганізми, що набувають в процесі еволюції патогенність для людини (здатність викликати захворювання), викликають епідемії, що вбивають мільйони життів. До теперішнього часу інфекційні захворювання, що викликаються мікроорганізмами, залишаються однією з основних причин смертності, заподіюють істотний збиток економіці.
 Мінливість патогенних мікроорганізмів складає основну рушійну силу в розвитку і вдосконаленні систем захисту вищих тварин і людини від всього чужорідного (чужорідної генетичної інформації). Більш того, мікроорганізми були до недавнього часу важливим чинником природного відбору в людській популяції (приклади - це чума і сучасне розповсюдження груп крові). В даний час вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) зробив замах на святе святих людини - його імунну систему.
Медична мікробіологія – наука, яка вивчає морфологію, фізіологію, відозміни хвороботворних мікроорганізмів, існуючі інфекції, імунітет, наслідки інфекційного процесу, методи діагностики інфекцій, лікування та профілактики.
Медична мікробіологія має такі розділи:

1. загальна мікробіологія – вивчає морфологію (будову), фізіологію (процеси життєдіяльності) та генетику мікроорганізмів.
2. імунологія – вивчає процеси, які спостерігаються під час контакту мікроорганізмів і макроорганізмів.
3. спеціальна мікробіологія – вивчає особливості кожного збудника інфекцій, протікання хвороби, методи діагностики, запобігання розвитку хвороби, профілактики
Історія розвитку медичної мікробіології є книга з трагічними сторінками загибелі науковців, яскравими прикладами самопожертвування заради відкриттів та подвигів лікарів, які спасали тисячі людей від інфекційних хвороб з ризиком для особистого життя.

2. Основні етапи формування мікробіології як науки.
Формально можливо розділити історію розвитку мікробіології на чотири етапи:
1. Перший етап становлення мікробіології -
емпіричний.  

Емпіричний етап розвитку мікробіології - це період до 1683 року, період до винаходу мікроскопу.
З античних часів (до нашої ери) науковці передбачали наявність істот, що викликають хвороби у людей та тварин. Одним з таких науковців був великий лікар того часу, який жив у Стародавній Греції, Гіппократ. 


Рис. 1. Гіппократ - великий лікар Стародавньої Греції.

Його наукова робота - трактат "Про повітря, води та ґрунти” розкриває можливий  зв‘язок земних сфер з розвитком і розповсюдженням хвороб, висуває теорію походження хвороб від маленьких чинників, яких неможливо побачити неозброєним оком. Фактично його роботи слугували передпосиланням для формування мікробіології як науки. Його послідовниками стали Платон  та Аристотель , які підтримували теорію Гіппократа щодо ролі середовища у розповсюдженні хвороб.
В період середньовіччя лікар Авіценна  також висував припущення про «живе» походження хвороб.


Рис. 2. Авіценна - найвідоміший лікар Середньовіччя.

Але найбільш відомою науковою роботою того часу став трактат Джіроламо Фракасторо,


Рис. 3. Джироламо Фракасторо.


який опублікував трактат "Про контагію, про контагіозні хвороби і лікування” – ще до відкриття мікроскопу це був геніальний здогад про існування мікробів. В цей період завершується емпіричний етап розвитку мікробіології.

Другий етап розвитку мікробіології – морфологічний.
Вперше мікроорганізми (бактерії) спостерігав і описав А. Левенгук в 1683,


Рис. 4. Антоні ван Левенгук - винахідник мікроскопу.

який не був науковцев у сучасному розумінні, але мав винахідливий розум, бажання дослідника і завдяки набутим знанням щодо шліфування скла і розробив перший у світі мікроскоп, який давав можливість збільшення у 300 разів і дозволяв бачити об’єкти розміром до 1 мкм. Окрім Левенгука ще декілька винахідників розробили в тіж часи свої моделі мікроскопів, але найбільш вдалим на той час був мікроскоп Левенгука.
Але фактично, як наука, мікробіологія сформувалася в 2-й половині 19 століття, головним чином під впливом робіт - Луї Пастера,



Рис. 5. Луї Пастер - засновник фізіологічного етапу розвитку мікробіології.

який став засновником третього фізіологічного етапу розвитку мікробіології. Він встановив, що деякі біохімічні процеси, перш за все різного роду бродіння, викликаються специфічними мікроорганізмами. Пастер відстоював теорію мікробного походження інфекційних хвороб, спростував гіпотезу мимовільного зародження мікробів, відкрив анаеробіоз.
Таким чином Л. Пастеру належать відкриття:
    А. Молочно-кислого та масляно-кислого бродіння.
    Б. Принципів вакцинпрофілактики за допомогою ослаблених штамів мікроорганізмів (одержав вакцину проти сибірки, антирабічну вакцину) Л.Пастер проводив вивчення мікробіологічних основ процесів бродіння і гниття, дав поштовх у розвитку промислової мікробіології, з'ясував ролі мікроорганізмів в кругообігу речовин в природі, відкрив анаеробних мікроорганізмів, розробив принципи асептики, методи стерилізації, ослаблення (аттенуації) вірулентності і отримання вакцин (вакцинних штамів).
    В. На підставі досліджень Пастера були введені Джозефом Лістером  нові правила у хірургію. Лістер Джозеф (5.4.1827, Аптон, Эссекс, - 10.2.1912, Уолмер, Кент), англійський хірург, відомий введенням в хірургічну практику антисептики. У 1852 закінчив Лондонський університет. Професор хірургії в Глазго (з 1860), Едінбургу (з 1869) і Лондоні (1877-82). На основі робіт Н. І.Пірогова, І. Ф.Земмельвейса, Л. Пастера і власних досліджень в 1867 висунув ідею, що інфекція, що приводить до величезної післяопераційної смертності, викликається живим заразливим початком, внесеним в рану ззовні, і вперше розробив теоретично обґрунтовані заходи щодо боротьби з хірургічною інфекцією.
Роберт Кох (1843 - 1910) -  розробив щільні поживні середовища для мікроорганізмів, виділив чисті культури, ввів в мікробіологічну практику анілінові барвники.


Рис. 6. Роберт Кох - розробник експериментального методу виявлення збудника захворювання (триада Коха).

Введення Робертом Кохом і його школою щільних поживних середовищ суворих вимог до чистої культури, встановлення критеріїв для визначення зв'язку захворювання з певним мікроорганізмом (т.з. тріада Коха – показати, що даний мікроб відповідає за дане захворювання, одержати чисту культуру мікроба, за допомогою якої експериментально викликати те ж захворювання) дозволило протягом короткого часу відкрити збудників багатьох хвороб і поклало початок медичної і санітарної МІКРОБІОЛОГІЇ.
Четвертий імунологічний етап.
 І.І.Мечников- "поет мікробіології” за образним визначенням Еміля Ру.


Рис. 7. І. І. Мечніков - засновник фагоцитарної теорії імунітету.

Він створив нову епоху в мікробіології - вчення про неприйнятність (імунітет), розробивши теорію фагоцитозу і обґрунтувавши клітинну теорію імунітету.
Одночасно накопичувалися дані про вироблення в організмі антитіл проти бактерій і їх токсинів, що дозволили П.Ерліху розробити гуморальну теорію імунітету. У подальшій багаторічній і плідній дискусії між прихильниками фагоцитарної або клітинної теорії імунітету (І.І. Мечніков) і гуморальної теорій (П. Ерліх) були розкриті багато механізмів імунітету і народилася наука імунологія. П. Ерліху та І. І. Мечнікову було присуджено Нобелівські премії за відкриття механізмів імунного захисту організму людини.
Надалі було встановлено, що спадковий і придбаний імунітет залежить від узгодженої діяльності п'яти основних систем : макрофагів, комплемента, Т- і В- лімфоцитів, інтерферонів, головної системи гістосумісності, що забезпечує різні форми імунної відповіді. . Ілля Ілліч Мечніков (1845 - 1916) відкрив:
    А. Фагоцитарну теорію імунітету.
    Б. Заклав основи вчення про антагонізм бактерій – що послужило початком розвитку вчення про антибіотики. І.І.Мечникову і П.Эрліху в 1908г. була присуджена Нобелівська премія за роботи у галузі імунології.


Рис. 8. Пауль Ерліх - засновник теорії гуморального імунітету.

    Ці чотири етапи вважаються основними у формуванні мікробіології як науки. Одночасно з бактеріологією почала розвиватись вірусологія – наука про віруси. 12 лютого 1892 р. на засіданні Російської академії наук Д.І. Івановський повідомив, що збудником мозаїчної хвороби тютюну є вірус, що фільтрується.


Рис. 9. Д.І. Івановський - засновник вірусології.

Цю дату можна вважати днем народження вірусології, а Д.І. Івановського - її основоположником. Згодом виявилось, що віруси викликають захворювання не тільки рослин, але і людини, тварин і навіть бактерій. Проте тільки після встановлення природи гена і генетичного коду віруси були віднесені до живої природи. Зародження науки вірусології є наступним  етапом у розвитку мікробіології. Початок 20-го століття – у 1917 році Фелікс д,Еррель відкрив бактеріофаги віруси бактерії, які до сих пір використовують у біотехнології та в лікуванні від бактеріальних інфекцій. Наступним важливим етапом в розвитку мікробіології стало відкриття антибіотиків. У 1929г. А.Флемінг відкрив пеніцилін і почалася ера антибіотикотерапії, що привела до революційного прогресу медицини.


Рис. 10. Олександр Флемінг - винахідник першого у світі антибіотику.
 
В подальшому російський вчений З. В. Єрмольєва вперше у світі отримала в 1940 або 1942 році (за даними з різних джерел) кристалічний пеніцилін.


Рис. 11 З. В. Єрмольєва - винахідник кристалічного пеніциліну, придатного до застосування у медицині.

Надалі з'ясувалося, що мікроби пристосовуються до антибіотиків, а вивчення механізмів лікарської стійкості привело до відкриття другого - позахромосомного (плазмідного) генома бактерій.
 Вивчення плазмід показало, що вони є ще більш просто влаштованими організмами, ніж віруси, і у відмінності від бактеріофагів не шкодять бактеріям, а наділяють їх додатковими біологічними властивостями. Відкриття плазмід істотно доповнило уявлення про форми існування життя і можливих шляхах її еволюції.

3. Сучасний стан та завдання медичних мікробіологів. Сучасний молекулярно- генетичний етап розвитку мікробіології, вірусології і імунології почався в другій половині 20 століття у зв'язку з досягненнями генетики і молекулярної біології, винаходом електронного мікроскопу. Подальший розвиток мікробіології пов‘язаний з використанням сучасних технологій у мікробіології, таких як:
    а. електронна мікроскопія;
    б. методи мікровідеоспостереження.
    в. генна інженерія;
    г. магнітно-резонансна діагностика;
    д. методи радіоактивних та флуоресцентних
    зондів, міток та фарбників.
Електронна мікроскопія дозволила вивчати морфологію найдрібніших організмів – вірусів. Розшифровані молекулярно-генетична організація багатьох вірусів і механізми їх взаємодії з клітками, встановлені здатність вірусної ДНК вбудовуватися в геном чутливої клітки і основні механізми вірусного канцерогенезу.
У дослідах на бактеріях була доведена роль ДНК в передачі спадкових ознак. З'ясування принципів кодування генетичної інформації в ДНК бактерій і встановлення універсальності генетичного коду дозволило краще розуміти молекулярно - генетичні закономірності, властиві більш високо організованим організмам. Розшифровка геному кишкової палички зробило можливим конструювання і пересадку генів. До теперішнього часу генна інженерія створила нові напрями біотехнології, яку дозволили отримувати гормональні (інсулін та інше), імунологічні препарати (інтерферони).
Поєднання сучасних відео технологій та мікробіології дало можливість спостерігати поведінку мікроорганізмів в динамічному просторі. Спільна праця паразитологів, мікробіологів та біофізиків дозволила розробити технологію біорезонансної квантової комп'ютерної діагностики збудників хвороб. Суть винаходу полягає в тому, що був розроблений апарат для виявлення специфічного особистого електромагнітного імпульсу, який випромінює кожна жива істота. Методи активації флуоресценції в мікробіології дозволили проводити досліди щодо біохімії та фізіології мікроорганізмів, отримувати чітке і яскраве зображення мікроорганізмів.

4. Напрямки сумісного розвитку мікробіології і фармації.  Перспективи розвитку.
На порозі 21 століття мікробіологія, вірусологія і імунологія представляють один з провідних напрямів біології і медицини, межі людських знань, що інтенсивно розвиваються і розширюються.
Імунологія впритул підійшла до регулювання механізмів самозахисту організму, корекції імунодефіцитів, рішення проблеми СНІДу, боротьби з онкозахворюваннями.
Створюються нові генно-інженерні вакцини, з'являються нові дані про відкриття інфекційних агентів - збудників "соматичних” захворювань (виразкова хвороба шлунку, гастрити, гепатити, інфаркт міокарду, склероз, окремі форми бронхіальної астми, шизофренія і ін.).
З'явилося поняття про нових і що повертаються інфекцій (emerging and reemerging infections). Приклади реставрації старих патогенів- мікобактерії туберкульозу, рикетсії групи кліщової плямистої лихоманки і ряд інших збудників природноочагових інфекцій. Серед нових патогенів- вірус імунодефіциту людини (ВІЧ), легіонели, бартонели, ерліхії, хелікобактер, хламідії (Chlamydia pneumoniae). Нарешті, відкриті віроїди і пріони - нові класи інфекційних агентів.
 Віроїди - інфекційні агенти, що викликають у рослин ураження, схожі з вірусними, проте ці збудники відрізняються від вірусів деякими ознаками: відсутністю білкової оболонки (гола інфекційна РНК), антигенних властивостей, одноланцюговою кільцевою структурою РНК ( з вірусів -  тільки у вірусу гепатиту D), малими розмірами РНК.
Пріони (proteinaceous infectious particle- білковоподібна інфекційна частинка) представляють позбавлені РНК білкові структури, що є збудниками деяких повільних інфекцій людини і тварин, що характеризуються летальними ураженнями центральної нервової системи по типу губкоподібних енцефалопатій - куру, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, синдром Герстманна- Страусслера- Шайнкера, амніотрофічний лейкоспонгіоз, губкоподібна енцефалопатія корів (коров'ячий "сказ”), скріпляй у овець, енцефалопатія нірок.

Завдання медичної мікробіології.
До ним можна віднести наступні:
1.Встановлення етіологічної (причинної) ролі мікроорганізмів в нормі і патології.
2.Розробка методів діагностики, специфічної профілактики і лікування інфекційних захворювань, індикації (виявлення) і ідентифікації (визначення) збудників.
3. Бактеріологічний і вірусологічний контроль навколишнього середовища, продуктів харчування, дотримання режиму стерилізації і нагляд за джерелами інфекції в лікувальних і дитячих установах.
4.Контроль за чутливістю мікроорганізмів до антибіотиків і інших лікувальних препаратів.

Поєднання досягнень мікробіології і фармації.
1.    Визначення збудників;
2.    Виготовлення, використання
    лікувально-профілактичних засобів – вакцин, сироваток, принципово нових антибіотиків;
3. Досягнення мікробіології є основою для
    виконання деяких вимог GMP;
4. Формування подальших розробок щодо запобіганню прояву трансплантаційного імунітету;
5. Співпраця в розробках сучасних методів лікування онкологічних захворювань з застосуванням імуномодуляторів, новітніх вакцин і сироваток.
 

Часы
Научно-образовательный раздел
Новости КЛУБА




















Архив новостей КЛУБА

Мы в YouTube
Поиск
Друзья сайта
http://biology-travel.at.ua/
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!
Червона книга України


продвижение сайта бесплатно продвижение сайтов
Приют для животных в Харькове
Copyright Клуб "Парусник". Design by Aid. © 2007 - 2024
Хостинг от uCoz