Главная | Форум | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Кот Бублик
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Пользователи посетившие наш сайт:
Форма входа
Погода
Опрос посетителей
Чего не хватает на сайте
Всего ответов: 72
Тип ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ,
або КРУГЛІ ЧЕРВИ NEMATELMINTHES
Мають сильно видовжене тіло, в поперечному розрізі округле.
 Найдовша на Землі тварина (понад 60 м)
лінеус найдовший Lineus longissivus


Схема будови круглого черва
рот глотка
кутикула
первинна порожнина тіла
кишечник
анальний отвір

Схема поперечного розтину круглого черва
1 – покриви тіла;
2 – мезодерма;
3 – кишечник;
4 – первинна порожнина тіла

         
Поперечний розтин круглого черва (самки)

1, 12 – валики гіподерми з нервовими тяжами;
2, 3 – м’язи;
4, 9 – яєчник;
5 – стінка кишечника;
6 – кутикула;
7 – валик гіподерми;
8 – видільний канал;
10 – матка;
11, 13 – яйцепровід;
 
Повздовжній розтин круглого черва
А – самка; Б – самець

1 – губи;
2 – нервове кільце;
3 – глотка;
4 – фагоцитарні клітини;
5 – стравохід;
6 – середня кишка;
7 - бічна лінія;
8 – яйцепровід;
9 – матка;
10 – яєчник;
 11 – піхва;
12 – валик гіподерми;
13 – сім’япровід;
14 – сім’яник;
15 – сім’явикидна протока

Клас Коловертки Rotatoria

Мікроскопічні, переважно прісноводні організми.
Тіло поділено на відділи: голова, тулуб, нога.
 На передньому кінці тіла – коловертний апарат.

Шкірно-м’язовий мішок відсутній.
В глотці є жуйний апарат.
Роздільностатеві.
Розмножуються  
партеногенетично.
                                                                          Розвиток прямий.
Служать кормом для риб, дрібних рачків.

Клас Круглі черви, або Нематоди Nematoda
Відомо понад 20 тис. видів.
Паразити тварин, рослин, людини.
Тіло видовжене, ниткоподібне або веретеноподібне,
загострене з обох кінців.
Добре розвинена чотирьохшарова кутикула.
Передній кінець тіла несе головну капсулу,
на якій розташований ротовий отвір, оточений 3-6 губами.

 1- ротовий  
отвір;
 2 – зубці;
 3 – губи;
 4 – органи чуття
 
На голові знаходяться органи дотику і нюхові ямки.
Ротовий отвір веде в передню кишку.
В передній кишці є потовщення, де перетирається їжа,
сюди ж впадають слинні залози.
Основні процеси травлення відбуваються у середній кишці.
Неперетравлені рештки їжі видаляються через анальний отвір.
Орган виділення: шийна залоза, фагоцитарні клітини.
Роздільностатеві. Дуже плодючі.

Розміри: від 80 мкм до 8 і більше метрів
(паразит плаценти кашалотів –
плацентонема гігантська Placentonema gigantissima).  

Аскарида людська – геогельмінт, паразитує тільки в тілі людини. Цикл розвитку починається з виходу з організму живителя яєць разом з випорожненнями (рис. 22, 23). Яйця при температурі 22 24 оС досягають інвазійної зрілості за 2 – 3 тижні. В несприятливих умовах існування зберігаються до 6 років. Стійкі до хімічних речовин, але лабільні відносно високих температур. До організму нового хазяїна потрапляють, як правило з немитими овочами чи ягодами. У кишечнику з яйця звільнюється личинка. Під час цієї стадії розвитку хвороби відбувається міграція паразитів з током венозної крові через печінку, праві передсердя і шлуночок до легенів. У легенях із капілярів личинка проникає в легеневі альвеоли, потім у бронхи і трахеї. Після цього личинка піднімається до глотки і зі слиною проковтується знову. Після цього, потрапивши знов до кишечника вона стає статевозрілим паразитом, здатним до виділення яєць.
Патогенез. Перша, міграційна, стадія захворювання супроводжується виділенням мокротиння, яке може бути з домішками крові, або слизово-гнійне. Температура, як правило, субфебрильна. Аускультація легенів не виявляє змін, але іноді можливі скорочення перкуторного звуку, сухі та вологі хрипи.
Кишкова фаза захворювання супроводжується підвищеною стомлюваністю, болями в животі. Часто спостерігають запори або чергування запорів із проносами. Можливі запаморочення, епілептиформні судоми. Зустрічаються зміни в бік зниження артеріального тиску. Головне ускладнення – непрохідність кишечнику, обумовлена закриттям просвіту кишечнику клубком із аскарид
Тривалість життя аскариди в організмі людини біля року. Багаторічний перебіг може бути зумовлений лише повторним самозараженням.
Лабораторна діагностика. Рання стадія захворювання виявляється  складно, за допомогою складання всієї клінічної картини захворювання. Кишкова стадія виявляється простіше за допомогою гельмінтоовоскопії.
Профілактика. Виявлених хворих негайно дегельмінтизують, випорожнення, що виділяються в процесі лікування знешкоджують хлорним розчином. Веливе значення приділяють профілактиці забруднення ґрунту яйцями аскарид.

Аскарида свиняча Ascarus suum
Розміри тіла:
самець до 25 см, самка до 35 см.

Спікули на хвостовому кінці самця
самець         самка
Паразитують у тонкому кишечнику.
Самки відкладають до 200 тис. яєць на добу.
Яйце аскариди          Ембріональний розвиток

                                               ← інвазійне яйце

Ураження відбувається,
коли свині, разом із кормом і водою, поїдають яйця аскарид.
Личинки пробуравлюють слизову оболонку кишечника і з токами крові заносяться у печінку.
Мігруючи по малому колі кровообігу вони попадають у легені.
Попадаючи в ротову порожнину
вони проникають у шлунок і тонкі кишки.
Там через 2-2,5 місяці перетворюються на дорослих особин.
Викликають аскаридозну пневмонію, виділяють токсини,
які уражують нервову і судинну системи, паралічі.
Тварини худнуть, відстають в рості, гинуть.

Трихінела Trichinella spiralis
Невелика нематода (самка до 4 мм, самець до 2 мм).
Паразитує на свинях, собаках, пацюках.
Етіологія. Проміжні форми трихінел локалізуються в поперечносмугастих м’язах людини та інших ссавців, статевозрілі форми – у кишечнику. Людина є водночас і проміжним і остаточним живите лем трихінел. Зараження відбувається під час вживання в іжу погано обробленого м’яса тварин, уражених трихінельозом. Термічний вплив при звичайній кулінарній обробці не вбиває інкапсульованих личинок паразита. Після проковтування капсули, в якій знаходиться трихінела, у шлунку капсула руйнується і з неї виходить личинка завдовжки близько 1 мм. Личинка у дванадцятипалій кишці через 30-40 годин перетворюється у дорослу особину. Самки народжують вже живих личинок трихінел, які з током крові розносяться до різних тканин організму. Період міграції триває від 2 до 6 тижнів. Потрапивши в м’язові волокна, личинка згортається у спіраль і через 2-3 тижні обвапновується (рис. 26). В такому стані вона зберігає життєздатність багато років.
Патогенез. Проміжна форма захворювання є тяжкою хворобою з такими симптомами: після інкубаційного періоду, який триває від 3 до 45 днів, з’являються симптоми порушень водневої циркуляції в організмі (спостерігають набряк повік та одутловатість всього обличчя, або набряки ніг, рук, іноді всього тіла). Через три дні після набряку повік з’являються болі у м’язах, що супроводжуються слабкістю. Порушення травлення при цьому спостерігаються рідкіше. Характерними симптомами є пропасниця, еозинофілія, висипання на шкірі. При трихінельозі рано з’являється і довго триває головний біль. Хвороба є життєвонебезпечна. Летальність при клінічно виражених формах трихінельозу складає в різних країнах від 1,5 до 6 %.
Рис. Локалізація личинок трихінел у м’язах: 1 – личинка трихінели, 2 – вапняна капсула, 3 – м’язи.
Лабораторна діагностика. За допомогою імунологічних реакцій (РКП – реакція кільцепреципітації). Інколи використовують біопсію.
Профілактика.     Не вживання в будь-якому вигляді не перевіреного ветеринарними службами м’яса тварин.
    
У зараженому м’ясі знаходяться личинки, вкриті вапняковими капсулами.
Під дією травного соку капсули розчиняються, личинки вибуравлюються в стінки тонких кишок.
Через дві доби стають статевозрілими.
Самки народжують близько 2000 личинок.
Останні токами крові переносяться по тілу,
проникають у поперечносмугасті м’язи.
Спірально закручуються і утворюють капсулу.
                                                                
                                                                  передній кінець тіла
Цикл розвитку трихінели


а – самка;
б – самець;
в – личинки;
г – інкапсульовані личинки;
д – дефінітивний хазяїн;
е – ураження хазяїнів;
є – проміжні хазяїни;
1 – м’ясні відходи з личинками трихінели;
2 – циркуляція трихінели серед пацюків


Трихінела спричиняє тяжку хворобу – трихінельоз,
 яка завдає значної шкоди тваринництву.
Людина уражується через м’ясо свиней,
 недостатньо термічно оброблене.
У людини з’являється біль у м’язах, висока температура,
 параліч і смерть.
М’ясо свиней, заражене трихінелами,
при ветеринарному обстеженні вибраковують.

Гостриця (Enterobius vermicularis)
Етіологія.    Розміри самок паразита до 12 мм, самців – 2-5мм. Паразитування відбувається в тонкому та товстому відділах кишечнику. Гострик облігатний паразит людини. Змін живителів немає. В кишечнику, після проковтування зрілих яєць, з останніх вивільняються личинки. Далі деякий час йде дозрівання молодих гостриків. Доросла самка з готовими до відкладки яйцями повзе уздовж стінки прямої кишки, виповзають із відхідного отвору назовні та відкладають яйця поза кишечником. Цей процес відбувається переважно вночі, або коли людина розслаблена. Самка відкладає близько 15000 яєць, після чого гине. Інвазійна здатність настає через 6 годин. Далі йде або самозараження, або зараження нового живителя через контакт з хворим (рис. 25).
Патогенез. Хвороба найбільш поширена у дітей. Кишкові розлади, сверблячка періанальної області, ентеробіальні апендицити. Можливі запаморочення, головні болі, зустрічаються як ускладнення вульвовагініти у жінок.
Лабораторна діагностика. Найбільш характерний симптом – пері анальна сверблячка. Діагностують хворобу за допомогою мікроскопії зіскрібка або за допомогою медичного пластиру.
Профілактика. Дотримання правил особистої та загальної гігієни.

Волосоголов (Trichocephalus trichiurus)
Етіологія.    Волосоголови або трихоцефалюси локалізуються в сліпій кишці та верхніх ввіділах товстого кишечника. Мають розміри: самка – завдовжки 39-53 мм, самець – 20-50 мм. Паразит має прямий цикл розвитку без проміжних живителів. Яйця трихоцефалюсів із фекальними масами виділяються назовні. Трихоцефалюси відносяться до геогельмінтів. Яйця проходять цикл дозрівання в грунті. Цей період триває від 2 тижнів до 4 місяців. Яйця можуть знаходитись у грунті без втрати життєздатності до 2 років. Зараження людей відбувається через немиті овочі, забруднені руки (фекально-оральним шляхом). В кишечнику з яєць вилуплюються личинки, які с початку  локалізуються в ворсинках епітелію кишечнику. Потім ворсинки руйнуються і паразит потрапляє до просвіту товстого відділу кишечнику. Період формування статевозрілих особин в організмі людини триває 30 днів. Після формування зрілих особин останні починають виділяти яйця, які з випорожненнями потрапляють до навколишнього середовища. Таким чином весь цикл розвитку триває від 45 діб до 5 місяців. Термін життя волосоголова досягає 5 років.   
Патогенез. Класичні симптоми, які спостерігаються при гельмінтозах, характерні і для трихоцефальоза. Відзначають декілька факторів впливу паразиту на організм живителя: токсичний вплив, механічне пошкодження стінок кишечнику (вони пронизають слизову оболонку кишечнику за для того, щоб мати можливість харчуватись кров’ю), викликає сенсибілізацію усього організму продуктами своєї життєдіяльності. Клінічні прояви характерні для нематодозів: розлади шлунково-кишкового тракту, відхилення нервової системи (запаморочення, короткочасні втрати свідомості). При слабкому ступені інвазії симптоми не виражені.
Лабораторна діагностика.    Дослідження випорожнень, приготування мазків за методом Като.
Профілактика.    Див. аскаридоз.
    
Анкілостоміди (родина Ancylostomatidae). Представники: кривоголовка (Anculostoma duodenale), та некатор (Necator americanus)
Етіологія.    Як і всі нематоди – анкілостоми роздільностатеві. Самка має розміри 10 – 13 мм завдовжки, самець – 8 – 11 мм. Паразит має на передньому кінці 4 вентральні та 2 дорсальні зубці (рис. 27)
Анкілостома, яка має чотири верхніх зубці і 2 нижні.
Зараження людини відбувається після заковтування яєць гельмінтів з немитими продуктами харчування або через забруднені руки. Але найчастіше личинки анкілостом активно проникають через шкіру. В організмі через кровоносні судини личинки анкілостом проникають у серце, після цього в легені, дихальні шляхи, глотку. Після проковтування зі слиною вони влучають у стравохід і далі по системі травлення до дванадцятипалій кишці. Після цього паразит набуває статевої зрілості та починає виділяти яйця, які з фекальними масами виходять у навколишнє середовище.  
Для розвитку личинок з яєць потрібні сприятливі умови навколишнього середовища: відносна вологість не нижче 60 - 70 %, температура 15 – 35 оС, наявність кисню. Через 24 години з яєць, які потрапили у навколишнє середовище, вилуплюються личинки першої стадії (рабдитоподібні). Вони ще не являються інвазійними. Не більш ніж за 5 діб личинка ліняє та стає інвазивною (філярієподібною).
Патогенез. Основний вплив на організм людини складається з декількох частин: по-перше, анкілостоміди сенсибілізують організм продуктами своєї життєдіяльності, по-друге, паразити задають ушкоджень слизової оболонці кишечнику, оскільки харчуються кров’ю, яку здобувають, занурюючись головним кінцем у слизову оболонку. Під час міграції личинок відбувається порушення цілісності легенів та інших органів живителя.
Клінічні прояви хвороби залежать від кількості повторних заражень організму. При першому зараженні через добу після зараження спостерігаються висипання на шкірі в вигляді дрібних червоних папул, які через 10 діб зникають. Після кожного повторного зараження шкіряні ураження стають все далі більш вираженими. Далі протягом 20 – 25 діб спостерігаються болі в дуоденальній частині кишечнику, найбільш гострі з початку захворювання. Інші симптоми характерні для нематодозів.
Лабораторна діагностика.    Гельмінтоовоскопія калу
Профілактика.    Анкілостомози є специфічними паразитарними хворобами, які переважно уражають людей у яких робота пов’язана з землею: шахтарів, землекопів, фермерів. Тому всі засоби профілактики повинні бути направлені на перевірку людей груп ризику відносно цих хвороб та на знешкодження личинок анкілостом в їх природних осередках.
    
Вугриця кишкова (Strongyloides stercoralis)
Етіологія.    Паразит має багатоформний цикл розвитку, коли паразитичні форми змінюються вільноживучими. Паразитичні форми локалізуються в дуодентальній області кишечнику, іноді проникають у слизову цілорічної частини шлунку, сліпої та ободової кишок. Запліднені самки відкладають яйця, з яких вилуплюються та виходять у просвіт кишечнику личинки. Далі проходить дуже складний цикл розвитку зі зміною середовища існування (перебування в паразитичному стані або у вільному). Розміри паразитів довжина: 3,5 – 6,3 мм, ширина: 0,03 – 0,07 мм.
Патогенез. Характерні для анкілостомозів.
Лабораторна діагностика.    Діагностують дуодентальний сік на наявність личинок. Проводять гельмінтоовоскопію. Найпростіший спосіб діагностики: у прозорі склянки поміщають фекалії на три дні, за цей час личинки виповзають на стінки посудини і їх видно неозброєним оком.
Профілактика.    Традиційна що до профілактики розповсюдження нематодозів.                  

Фітонематоди
Велика кількість нематод є паразитами рослин,
в тому числі сільськогосподарських
(цибуля, часник, квасоля, кормовий буряк, гречка, картопля, плодово-ягідні культури тощо).
Окремі фіто нематоди є карантинними об’єктами.
Цибулево-часниковий дитиленх
Ditylenchus dispaci
Cамки ряду видів фітонематод мають грушеподібну форму, що пояснюється надмірним розвитком їх статевої системи.
Meloidogyne sp.
Нематода сунична Aphelenchoides fragariae та характер її ушкодження
Гали нематоди Meloidogyne sp.
на коріннях розсади огірків і помідорів
Паразитуючі нематоди з роду Heterorhabditis, попадаючи в ґрунт, нападають там на личинок і лялечок виноградного слоника.
Деякі види нематоди Steinernema використовують для боротьби з личинками грибних комариків, які мешкають в ґрунті.

Часы
Научно-образовательный раздел
Новости КЛУБА




















Архив новостей КЛУБА

Мы в YouTube
Поиск
Друзья сайта
http://biology-travel.at.ua/
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!
Червона книга України


продвижение сайта бесплатно продвижение сайтов
Приют для животных в Харькове
Copyright Клуб "Парусник". Design by Aid. © 2007 - 2024
Хостинг от uCoz