Главная | Форум | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Кот Бублик
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Пользователи посетившие наш сайт:
Форма входа
Погода
Опрос посетителей
Чего не хватает на сайте
Всего ответов: 67
Лекція 4: Органічні речовини. Вуглеводи.

План.
1. Загальна характеристика та класифікація вуглеводів.
2. Моносахариди: номенклатура, фізичні та хімічні властивості.
3. Представники моносахаридів та їх біологічні функції.
4. Дисахариди. Значення у живих системах.
5. Полісахариди.
6. Структура молекул, властивості, найважливіші представники.
  

Вуглеводи, цукри, аліфатичні поліоксикарбонільні сполуки і їх багаточисельні (в т.ч. полімерні) похідні, компоненти всіх без виключення живих організмів. Більшість природних В.- похідні циклічних форм моносахаридів. У рослинах моносахариди є первинними продуктами фотосинтезу і використовуються далі для біосинтезу глікозидів, олісахаридів, амінокислот, жирних к-т, поліфенолів і ін. У цих перетвореннях беруть часть, як правило, фосфорильовані похідні цукрів найважливіші з яких - нуклеозид-дифосфат цукру. В. запасаються як енергетичний резерв у вигляді крохмалю або глікогену; звільнення енергії відбувається або в результаті гідролізу (фосфоролизу) резервних полісахаридів з подальшим розщеплюванням моносахаридів, що звільняються, або в анаеробних умовах (бродіння, гліколіз), або шляхом окиснення. У вигляді глікозидів в рослинах і у тварин здійснюється транспорт різних. метаболітів. Деякі вуглеводні полімери служать опорним матеріалом жорстких клітинних стінок (целюлоза, хітин, пептидоглікани) або виконують функції цементуючого матеріалу в міжклітинному просторі (пектини, мукополісахарид).
Гідрофільні полісахариди сприяють підтримці водного балансу клітин.-Особливо важливу роль грають вуглеводні ланцюги складних. (ліпополісахаридів, гліколіпідів, глікопротеїдів) в утворенні специфічних клітинних поверхонь і мембран і, отже, в таких високоспецифічних явищах клітинної взаємодії, як запліднення, «пізнавання» клітин під час тканинної диференціації і відторгненні чужорідної тканини тощо. В. застосовують в харчовій (сахароза крохмаль, пектини), целюлозно-паперовій, текстильній, хімічній промисловості (целюлоза і її похідні), медицині: глюкоза, аскорбінова кислота, деякі антибіотики, серцеві глікозиди, гепарин).
Вуглеводи: мають загальну хімічну формулу – (СН2О)n. Тобто вуглеводи складаються з вуглецю, кисню і водню. За рахунок вуглеводів забезпечується 50 – 60 % потреби організму в енергії. При фізичній роботі вуглеводи витрачаються в першу чергу, і лише після виснаження їх запасів використовується жир. Надлишок вуглеводів веде до ожиріння, сприяє порушенню нормального функціонування  печінки, серця, нирок і т. д.. Недолік вуглеводів в раціоні веде до гіпоглікемії, що супроводжується судомами, головними болями, слабкістю, сонливістю, зниженням пам'яті. У сечі може з'явитися високий вміст кетонових тіл – продуктів розпаду білків і жирів, що є отруйними речовинами. Основне джерело вуглеводів для людини – рослинна їжа, що містить моно (фруктоза, глюкоза) - оліго(сахароза) - і полісахариди (крохмаль).
Розрізняють три основні групи вуглеводів: полісахариди, дисахариди, моносахариди. 
Моносахариди поділяють на тріози -  моносахариди з трьома атомами карбону в молекулі: гліцериновий альдегід, діоксіацетон, фосфорні ефіри тріоз - проміжні сполуки при анаеробних перетвореннях вуглеводів.
Тетрози - моносахариди з 4 атомами карбону в молекулі - еритроза, треоза, тетрулоза;
Пентози - моносахариди з 5 атомами карбону в молекулі, рибоза.
Гексози - моносахариди з 6 атомами карбону, глюкоза, фруктоза,  в молекулі і далі до декоз.



Олігосахариди – полімерні вуглеводи, в яких моносахаридні ланки з’єднані ковалентним зв’язком.
Сахароза (глюкоза та фруктоза), мальтоза (2 залишки глюкози), лактоза (глюкоза та галактоза), трегалоза (2 залишки глюкози).
Полісахариди – біомолекули з високим рівнем полімеризації.
Приклади: целюлоза, крохмаль, глікоген, хітин.
Функції вуглеводів: енергетична (цикл Кребса, гліколіз), будівельна (хітин, целюлоза), запасаюча (глікоген).
  При встановленні харчового раціону виходять з того, що білки забезпечують 15% добової калорійності (з них половина тваринного походження), жири - 30% (до 80% тваринного походження), а вуглеводи - 55%. У нормі харчовий раціон повинен включати м'ясо, рибу, молочні продукти (осн. джерела білків і жирів ), а також овочі і фрукти (основні джерела вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів). Неповноцінне, неадекватне харчування приводить до порушення функцій окремих органів і систем, до виснаження організму, зниження опірності різних систем,  хворобам. Недостатність П. в дитячому віці супроводжується затримкою зростання, физич. і психич. розвитку. Надмірне П. сприяє порушенню обміну речовин, розвитку ожиріння і ін. патологічних. станів.
Все те, що нас оточує можна умовно поділити на дві частини:

1 – те, що створено природою;

2 – те, що створено людиною.

Те, що створено природою теж можна умовно поділити на дві частини:

1 – жива природа
(тварини, рослини, гриби, мікроорганізми);

2 – нежива природа
(каміння, глина, пісок, вода). 

Живу природу організми вивчає біологія і декілька наук її похідних.



Але ключовим питанням є – хто дав початок цим живим організмам і системам, хто був першим. Яким чином на Землі з’явилась жива матерія. тобто живі організми, яким чином вона не зникає, хто її життя підтримує.  В даному контексті необхідно сказати про те, що у рослинах моносахариди є первинними продуктами фотосинтезу. Ці продукти фотосинтезу з’являються або точніше синтезуються рослинами з неорганічних компонентів. Тобто, первинна органічна матерія на Землі у наш час з’являється за допомогою рослин. Відбувається це завдяки  обміну речовин (метаболізму) – сукупність біохімічних процесів, які відбуваються в організмі під дією ферментів.

Спрощена схема обміну речовин

      
      
Обмін речовин можливий тільки в тісному зв’язку з тим середовищем, де ці організми мешкають.
Асиміляція – засвоєння організмом речовин, що поступають ззовні і перетворення (синтез) їх на молекули,
які притаманні даному організму (білки, жири, вуглеводи) з накопиченням енергії (одна з важливих функцій вуглеводів).
Засвоєння організмом речовин на клітинному рівні називається анаболізмом (анаболізм – частина асиміляції).
В автотрофних організмах (рослинах) органічні речовини (спочатку вуглеводи - моноцукри) утворюються з неорганічних.
В гетеротрофних організмах (тваринах) органічні речовини синтезуються з органічних (рослинних чи тваринних).

Дисиміляція – процес розкладу складних речовин організму на більш прості з виділенням енергії.
Дисиміляція на клітинному рівні  називається катаболізмом.
Білки розкладаються до амінокислот.
Жири – до гліцерину і жирних кислот.
Вуглеводи (полісахариди) – до моносахаридів або вуглекислого газу і води.
Дисиміляція вуглеводів може відбуватися шляхом дихання і шляхом бродіння.
Дихання – проходить за участю вільного кисню, енергії при цьому виділяється багато (відбувається у мітохондріях, забезпечує організм на 95 % енергією, вуглеводи розкладаються до вуглекислого газу й води).
Бродіння – відбувається в анаеробних умовах, розклад органічних речовин відбувається не повністю, енергії виділяється мало, кінцевими продуктами реакції є як правило молочна кислота (простий моноцукр).
Процеси асиміляції і дисиміляції тісно між собою пов’язані і відбуваються в організмі одночасно.
 

Часы
Научно-образовательный раздел
Новости КЛУБА




















Архив новостей КЛУБА

Мы в YouTube
Поиск
Друзья сайта
http://biology-travel.at.ua/
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!
Червона книга України


продвижение сайта бесплатно продвижение сайтов
Приют для животных в Харькове
Copyright Клуб "Парусник". Design by Aid. © 2007 - 2017
Хостинг от uCoz