Главная | Форум | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Кот Бублик
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0

Пользователи посетившие наш сайт:
Форма входа
Погода
Опрос посетителей
Чего не хватает на сайте
Всего ответов: 72
n
Лекція 7.  Специфічний імунітет.

План
    1. Фагоцитоз. Роботи І.І. Мечнікова Ареактивність
клітин як складова неспецифічної резистентності.
    2. Клітинний імунітет.
     3. Гуморальний імунітет.
    4. Реакції імунітету.
    5. Вакцинопрофілактика.
6. Сироватки.
7. Імуностимулятори.
1. Фагоцитоз. Роботи І.І. Мечнікова Ареактивність клітин як складова неспецифічної резистентності.
Фагоцитоз - процес пізнавання, поглинання і руйнування чужорідного корпускулярного матеріалу спеціалізованими клітинами імунної системи тваринного організму - фагоцитами.

Рис. 1 Електронна фотографія фагоциту.

У багатоклітинних організмів Ф. є одним з головних і ранніх механізмів природного неспецифічного імунітету і раннім етапом специфічної імунної відповіді, що полягає в переробці Аг і представленні його лімфоцитам.
Принципові стадії фагоцитозу:
1. Наближення фагоциту до об'єкту поглинання Аг.
2. Адсорбція Аг
3. Поглинання
4. Утворення фагосоми
 і злиття іі з лізосомою.
5. Внутрішньоклітинна інактивація мікроба
6. Ферментативне переварювання і видалення мікробних елементів
Мікрофотографія фагоцита (отримана за допомогою електронного мікроскопу Х 500000)
Клітинний імунітет це комплекс руйнівних механізмів направлений на знищення антигенів (чужорідних тіл, які потрапили в макроорганізм) і обумовлений групою специфічних клітин лейкоцитарного походження – Т - лімфоцитів.
    За допомогою аналізу клітин крові, отриманих у хворого можливо скласти характеристику хвороби:

2. Клітинний імунітет.
 Ознаки запалення - оточення мікроорганізму клітинами крові різних типів.

Сенсибілізовані Т – лімфоцити – клітини, які зберігають інформацію щодо  конкретних антигенів.
Т – лімфоцити хелпери – клітини, які стимулюють В-лімфоцити.
Т – ефектори – клітини, які здатні руйнувати чужорідні антигени.
Т – кілери – клітини, які руйнують клітини мішені.
Т – супресори – придушують функції В-лімфоцитів
Лімфокіни – є медіаторами клітинного імунітету,
 виділяються сенсибілізованими Т-лімфоцитами.
3. Гуморальний імунітет.
Механізм знищення антигенів за допомогою імуноглобуліну – основа гуморального імунітету.
Принципові стадії гуморальної відповіді:
1. Адсорбування антигену на поверхні антитіла,
2. приєднання комплементу до комплексу АГ АТ,
3. Приєднання макрофага
Біологічні властивості антитіл (імуноглобулінів) в залежності від групи (ізотипу).

Рис. 2. Види антитіл.

IgG - нейтралізують антиген, опсонізують і знищують його.
IgM – приєднують комплемент, блокують і нейтралізують антиген
IgE – реагіни, відповідальні за феномен одного з типів алергічної реакції – гіперчутливості затриманого типу.
IgA – розрізняють сироватковий і секреторний імуноглобуліни, визначають місцеву імунну реакцію
IgD – можливо, беруть участь в індукції імунологічної толерантності
Схема роботи гуморального імунітету в випадку інактивації АГ з двома антигенними детермінантами. Особливості формування гуморального та клітинного імунітету. Схема роботи імунної системи щодо утворення імунологічних клітин та антитіл (індуктивна фаза).

Рис. 3. Схема роботи гуморального імунітету.

Антиген - Фагоцит – мігдаліни – кістковий мозок – стовбурні клітини – тімус – Т-лімфоцити
Антиген - Фагоцит – мігдаліни – кістковий мозок – стовбурні клітини – мігдаліни – В-лімфоцити – імуноглобуліни.

Рис. 4. Загальна схема імунітету.

4. Реакції імунітету.
Специфічні реакції гуморального імунітету використовують в серологічній діагностиці збудників захворювань.
Дозволяють виявляти серотипи, фаготипи, інші підвиди збудників однієї групи (наприклад групи сальмонел)
Реакції імунітету:
1. Реакції аглютинації – під впливом імунної сироватки, яка містить антитіла, відбувається склеювання і випадання в осад мікробів.

Рис. 5. Пряма аглютинація.


Рис. 6. Непряма аглютинація.

2. Реакція преципітації – реакції осадження розчинного антигену в присутності електроліту.
Кільцепреципітація: нашаровування розчину антигену на імунну сироватку. Результат: на межі розділу АГ і АТ виявляється кільце преципітації.
3. Реакція нейтралізації – поєднання токсину як антигену з його специфічним антитоксином (антитілом) – інша назва реакція флокуляції. Результат: утворення пластинок інфільтрату.
4. Реакція лізису – сукупність реакцій розщеплення антигенів
5. Реакція зв’язування комплементу – реакція зв’язування АГ АТ за допомогою "посередника” – комплементу.
5. Вакцинопрофілактика.
Вакцинопрофілактика – процедура введення в організм людини авірулентних або низьковірулентних агентів (збудників хвороб) з метою стимуляції напрацювання специфічного імунітету проти даного виду захворювання.
Шляхи введення:
1.    Перорально (вакцина проти поліомієліту),
2.     Внутрішньомязово (вакцина проти віспи),
3.     Підшкірно (вакцина проти дифтериту),
4.     інші шляхи.
Зберігають в темному місці при +4 - +6 0С.
Види вакцин за способом виготовлення:
Живі ослаблені (атенуйовані) вакцини – засновані на різних механізмах зниження вірулентності збудників захворювань (шляхом утворення пасажів – щеплень на малочутливих тваринах, культивування на неоптимальних живильних середовищах). Приклади живих вакцин: БЦЖ.
Убиті вакцини – виготовлення вакцинального матеріалу за допомогою знешкодження хвороботворних мікроорганізмів (методом нагрівання – вигріті вакцини, методом УФ-знешкодження, методом хімічного знищення - формолвакцини).
Хімічні вакцини – імуногенні препарати, що являють собою хімічні компоненти, виділені зі структури мікробної клітини (гаптени – неповні антигени). 
Обов’язкові вакцини:
1. БЦЖ – вакцина проти туберкульозу. Вводиться здоровим дітям на п’ятий – сьомий день після народження з ревакцинаціями в 7, 11 -12, 16 – 17, 22 – 23, 27 – 30 років.
2. Вакцина проти поліомієліту: дають усередину короткими курсами з ревакцинаціями – спочатку трикратно з інтервалом півтора місяця з тримісячного віку. Потім перша ревакцинація в півтора – два роки – дворазове введення з інтервалом півтора місяця. Друга ревакцинація в сім-вісім років (одноразове введення), третя ревакцинація в 15 – 16 років (одноразове ведення).
3. Коклюшно-дифтерійна-правцева (АКДП-вакцина). Перший курс – три ін‘єкції з інтервалом півтора місяця, починаючи з трьох - шестимісячного віку. Ревакцинація одноразова в півтора-два роки.
4. Жива протикорова вакцина – дітям у віці 12 міс., при відсутності у вагітних протикорових антитіл – у шість місяців.
5. Жива паротитна вакцина в віці 15 – 18 місяців.
Імунопрофілактика під час вагітності
А. Вагітним протипоказані живі вірусні вакцини, наприклад, проти краснухи, а також, поліомієліту, епідемічного паротиту, жовтої лихоманки. У окремих випадках, коли контакт із збудником неминучий (наприклад, при поїздці в район його розповсюдження), можна ввести вакцину проти жовтої лихоманки.
Б. Інактивовані вірусні вакцини, наприклад антирабічну,  застосовують за суворими показаннями: укус тварини, хворого сказом, високий ризик зараження грипом у вагітної з серцево-судинними захворюваннями або захворюваннями легенів.
Правцевий і дифтерійні анатоксини не протипоказані і навіть рекомендуються, якщо раніше не застосовувалися.
В. Вагітність матері не служить протипоказанням до вакцинації її іншої дитини, зокрема живими вірусними вакцинами.
6. Сироватки.
Сироватки імунні діагностичні (діагностичні антисироватки) - імунні сироватки, що містять Ат проти одного (моновалентні, моноспецифічні) або декількох (полівалентні, поліспецифічні) Аг.
    Одержують шляхом імунізації тварин (кроликів і ін.) відомими повноцінними Аг.
    С.і.д. застосовують для ідентифікації збудників, як тест-системи в серологічних реакціях, для встановлення груп крові, тощо.
    Зберігають в темному місці при +4 - +6 0С.
Сироватки імунні лікувально-профілактичні - сироватки крові тварин і людини, що містять Ат проти бактерій (антибактеріальні), вірусів (противірусні), екзотоксинів (антитоксичні), отруть змій, павуків і ін.
Готують з крові гіперімунізованих тварин (звичайно коней, мулів, буйволів), здорових людей, що у минулому перенесли інфекційне захворювання (у крові таких людей містяться Ат проти його збудника) або спеціально імунізованих людей-донорів.
Зберігають сироватки в темряві при +3 - +6 0С.
Використовують для лікування і попередження інфекційних захворювань або токсикозу при: дифтерії, правці, ботулізмі, анаеробній газовій інфекції, віспі, краснусі, грипі, сказі, укусі змій, отруйних павуків і ін.).   
Сироватки монорецепторні - імунні сироватки, що містять Ат до видових або варіантних Аг. Одержують гибридомною технологією (моноклональні Ат) або з полівалентних сироваток шляхом адсорбції групових Ат (адсорбовані сироватки).
Застосовують для ідентифікації мікробних культур з застосуванням реакцій імунітету.
7. Імуностимулятори.
Стимулятори Т-лімфоцитів: тактівін, тімалін, тімоген, тімоптін, вілозен, декаріс, діуцифон, нуклєїнат натрію, цинку ацетат, спленін.
Стимулятори В-лімфоцитів: мієлопід, продігиозан, пірогенал.
Стимулятори фагоцитозу: нуклєїнат натрію, метилурацил (стимулює також Т- і В-лімфоцити), поліоксидоній.
Стимулятори ендогенного інтерферону: дібазол, арбідол. Окрім перерахованих імунокоректорів, слід зазначити наступні групи лікарських засобів:
-    імуноглобуліни - інтраглобулін Ф, сандоглобулін (препарати IgG) показані для замісної терапії при природжених. і придбаних дефіцитах синтезу антитіл, профілактики і лікування інфекцій, при хронічному лімфолейкозе;
-     пентаглобулін (препарат IgM) показаний для замісної терапії і стимуляції фагоцитів;
    - цитокини - роферон (препарат інтерферону); МУЛ-1, МУЛ-2 (препарати інтерлейкинов);
    - лейкинферон, лейкомакс або молграмостін (препарати на основі комбінації інтерферону і інтерлейкинов);
    - S мікробні субстрати - глікопін (препарат на основі мікробних глікопротеїнів); рібомуніл (препарат на основі мікробних рібосом);
    - імудон IRS-19 (препарати на основі лізатов мікроорганізмів) стимулюють протимікробний імунітет, підвищуючи фагоцитарну активність нейтрофілів і макрофагів, активізуючи синтез ІНФа, МУЛ-1, МУЛ-6 і продукцію IgA, нормалізуючи співвідношення Т- і В-лімфоцитів;
    - ад'юванти - гідроокис алюмінію, алюмокалієві квасци, компоненти бактерійної клітини (ендотоксини, ліпополісахариди, протеїн А), полікатіони, поліаніони, похідні полівініл-пірролідону застосовуються як компоненти вакцин для посилення імунної відповіді на слабкі антигени за рахунок стимуляції фагоцитозу і поліклональної стимуляції Т- і В-лімфоцитів;
    - біогенні стимулятори (адаптогени) - екстракт алоє, біосед, ФІБС, суспензія плаценти, сік каланхое, румалон, склоподібне тіло, препарати женьшеню, пантокрину, елеутерококу, родіоли рожевої, чабрецю, чаги показані при гіпотрофічних і атрофічних процесах.
Глюкокортикостероїдні гормони (преднізолон, дексаметазон, преднізолону ацетат і ін.) є фізіологічними регуляторами діяльності імунної системи. Активовані гормоном глюкокортикостероїдні рецептори змінюють транскрипцію багатьох генів, що спричиняє за собою модифікацію імунної відповіді. При цьому спрямованість дії ГКС залежить від їх концентрації в крові. При важкому стресі або при тривалій дії помірних стресових навантажень, коли в крові підвищується кількість ГКС, функції імунної системи можуть істотно пригноблюватися. При цьому знижується показник CD4/CD8, зміст секреторного IgA в слині, інтенсивність проліфератівної відповіді лімфоцитів на антигени і мітогени, пригноблюються функції неспецифічного імунітету. Крім того, ГКС модулюють практично всі функції макрофагів: знижують рівень вільнорадикального окислення і активність протеолітичних ферментів, продукцію цитокинов. Високі дози ГКС можуть пригноблювати функцію антітелообразуючих клітин. Основними свідченнями для застосування ГКС в клініці є різні аутоіммунні захворювання, важкі випадки аллергопа-тологиі. Крім того, ГКС використовуються в імунодепресивній терапії при трансплантації органів.
     - нестероїдні протизапальні препарати (НПВП)
Аспірин (саліцилати) пригнічує синтез простагландинів; застосовується для лікування інфекційно-алергічних, аутоіммунних захворювань.
Індометацин, інбуклін, ібупрофен і ін. застосовуються при системних васкулітах і інших аутоіммунних захворюваннях.
Препарати золота, D-пеніциламін і протималярійні препарати застосовуються при ревматоїдному артриті і деяких інших захворюваннях.

Часы
Научно-образовательный раздел
Новости КЛУБА




















Архив новостей КЛУБА

Мы в YouTube
Поиск
Друзья сайта
http://biology-travel.at.ua/
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!
Червона книга України


продвижение сайта бесплатно продвижение сайтов
Приют для животных в Харькове
Copyright Клуб "Парусник". Design by Aid. © 2007 - 2024
Хостинг от uCoz