Главная | Форум | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас Гость | RSS
Кот Бублик
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Пользователи посетившие наш сайт:
Lostoff
Форма входа
Погода
Опрос посетителей
Чего не хватает на сайте
Всего ответов: 67

 Лекція 5: Органічні речовини. Ліпіди.

План.
 Загальна характеристика ліпідів: склад та структура молекул, фізичні та хімічні властивості.  
1.    Різноманітність ліпідів: жири, воски, стероїди, фосфоліпіди, гліколіпіди та особливості будови їх молекул.  
2.    Тверді жири та олії. 

Ліпіди (від греч. lipos - жир), жироподібні речовини, що входять до складу всіх живих клітин і що грають важливу роль в життєвих процесах. Будучи одним з основних. компонентів біомембран, Л. впливають на проникність клітин і активність багатьох ферментів, беруть участь в передачі нервового імпульсу, м'язовому скороченні, створенні міжклітинних контактів, в імунохімічних. процесах. Інша функції Л.- утворення енергетичного. резерву і створення захисних водовідштовхувальних і термоізоляційних покривів у тварин і рослин, а також захист різних органів від механічної дій. Більшість Л.- похідні вищих жирних к-т, спиртів або альдегідів. Прості Л. включають речовини, молекули яких складаються тільки із залишків жирних к-т (або альдегідів) і спиртів. До них відносяться жири, віск і діольні Л. (ефіри жирних к-т і гліколя етилену або ін. двоатомних спиртів).
Складні Л.- комплекси Л. з білками (ліпопротеїди), похідні ортофосфорної к-ти (фосфатиди, або фосфоліпіди), Л., що містять залишки вуглеводів (гліколіпіди). Молекули складних Л. містять також залишки багатоатомних спиртів - гліцерину (гліцеринфосфатиди) або сфінгозину (сфінголіпіди). До Л. відносять також деякі речовини, що не є похідними жирних к-т, - стеарини, убіхінони, терпены. Хімічні і фізичні властивості Л. визначаються наявністю в їх молекулах як полярних угрупувань (-СООН, -ОН -NН2 і ін.), так і неполярних вуглеводневих ланцюгів. Завдяки такій будові більшість Л.- поверхнево-активні речовини, помірно розчинні в неполярних розчинниках (ефірі, бензолі і ін.) і дуже малорозчинні у воді. У організмі Л. піддаються ферментативному гідролізу під впливом ліпаз. Звільняються при цьому жирні кислоти активуються взаємодією з аденозинфосфорними к-тами (гол. чином. з АТФ) і коферментом А і потім окислюються. Енергія, що виділяється при цьому, використовується для утворення АТФ (див. Окислення біологічне)
Як було вже сказано ліпіди гідрофобні, але гарно розчинні у органічних розчинниках (ефірі, хлороформі). Загалом ліпіди класифікуються таким чином:
Перша група – ті що мають у складі залишки жирних кислот – жири та фосфоліпіди.
Друга група – ті що не мають залишків жирних кислот – стероїди та воски.
Функції ліпідів: жири – енергетична – при розщепленні 1 г жиру до СО2 та Н2О вивільнюється 38, 9 кДж енергії.
-    захисна
-    теплоізоляційна
-    регуляторна щодо обміну речовин (у складі стероїдних гормонів та вітамінів).
Жири. По хімічному складу жири є складними комплексами з гліцерину і жирних кислот (тригліцеридами).


Зміст гліцерину у складі жиру близько 10 %. Є розчинниками вітамінів А, Д. Е. Основна біологічна активність визначається жирними кислотами, які діляться на граничні і неграничні. Полі ненасичені жирні кислоти входять до складу клітинних мембран, мієлінових оболонок, сполучної тканини. При дефіциті в їжі ПНЖК (лінолева, ліноленова, арахідонова) спостерігаються сухість, порушується еластичність судин і збільшується вміст холестерину в крові. ПНЖК грають велику роль в синтезі простагландинів – речовин високої біологічної активності. Компонентом жирів є фосфоліпіди. Вони входять в структуру клітинних мембран і складають за різними оцінками до 50 % будівельного матеріалу цитоплазматичної мембрани клітин.
Схема фосфоліпіду.



Фосфоліпіди розташовуються у мембранах як правило у два шари (у дзеркальному відображенні один до іншого). Схема розташування ліпідів у мембранах


 
Ці речовини в найбільшій кількості містяться в нервовій тканині  і в тканинах мозку, серця, печінки. Середня потреба дорослої людини в жирі складає 80 – 100 г/ добу.
Терпеноїди, те ж, що ізопреноїди. За традицією в біохімічній літературі в категорію Т. звичайно не включають тетратерпеноїдів (каротиноїди, ксантофіли) і політерпени (каучук, гутаперча), а також стероіди. До Т. у вузькому значенні цього терміну відносять терпени (монотерпени), сесквітерпени дітерпени і тритерпени, побудовані відповідно з 2, 3, 4 і б залишків мевалонової кислоти, а також їх похідні.
Терпени, монотерпени, підклас ізопреноїдів, складаються з 10 атомів вуглецю, і побудованих з двох залишків мевалонової к-ти. Загальний біогенетичний попередник Т.- пірофосфат гераніола (геранілпірофосфат), різні ферментативні перетворення якого приводять до утворення ациклічного
(напр., цитраль), моноциклічного (напр., лімонен і ментол) і біцикличного (напр., пінен і борнеол) терпена. Широко поширені серед рослин як компоненти ефірних масел, а також у деяких комах як компоненти захисних речовин і феромонів тривоги, сліду і агрегації. Іноді під Т. мають на увазі тільки відповідні вуглеводні, а їх окислені похідні називають монотерпеноїдами.

Часы
Научно-образовательный раздел
Новости КЛУБА




















Архив новостей КЛУБА

Мы в YouTube
Поиск
Друзья сайта
http://biology-travel.at.ua/
SEO sprint - Всё для максимальной раскрутки!
Червона книга України


продвижение сайта бесплатно продвижение сайтов
Приют для животных в Харькове
Copyright Клуб "Парусник". Design by Aid. © 2007 - 2017
Хостинг от uCoz